Вітаємо на офіційному сайті Волоського ліцею Новоолександрівської сільської ради!

Село Волоське засноване у 1769 році депортованими в результаті російсько – турецької війни волохами. До волохів поступово стали підселятися запорожці, котрі жили поблизу  на своїх хуторах та зимівниках. Особливо це стало помітним після ліквідації Запорозької Січі і примусового згону російською владою козаків з їхніх власних хуторів та зимівників у  великі села та міста. Згідно з даними офіційної ревізії 1776 р., у Волоському були 221 двір та 23 бездвірні хати, а саме тільки доросле населення становило 1264 душі… Про це  знаємо з книг професора Юрія Андрійовича Мицика та книг і статей Миколи Петровича Чабана – наших земляків.      

Першою великою будівлею у селі стала церква. Попервах духовним провідником села був старий молдавський священник Ісаак Биц, який виконував свої обов′язки, незважаючи на відсутність у тодішньому Волоському церкви. На Божественну Літургію та інші важливі церковні відправи волохи ходили до Старого Кодака, де стояв храм на честь св. Архистратига Михаїла.  З ініціативи Бица, коли ще існувала Січ, було вирішено розпочати у Волоському будівництво власної церкви Преображення Господнього.  Кіш дав для цього дубовий та сосновий ліс у Романківській  пущі. 10 травня 1777 р. у с. Волоському засновано церкву, а 6 серпня того ж року диякона – запорожця Павла Порошенка рукоположено у священники. На жаль  наприкінці 20-х років ХХ ст. під час розгулу комуністичного войовничого безбожництва храм було закрито.    

Територія, на якій знаходився храм підлягала затопленню в зв′язку з будівництвом Дніпрогесу. Церкву розібрали, а з її цегли побудували школу. Перших учнів вона прийняла у 1936 році. Будувалася нова школа у старому центрі села на кручах Дніпра. Але у зв′язку з утворенням Дніпровського водосховища води Дніпра повторно піднялись, затопивши кілька вулиць, і зараз школа знаходиться на самому березі річки.    До цієї школи ходили учні як з Волоського, так і з навколишніх сіл, зокрема Василівки, Звонецького, Новоолександрівки.  

Школа пережила Другу світову війну. Під її стінами був розстріляний пілот Григорій Ганін. Учні нашої школи бережуть пам'ять про це.

Зараз  школа – найстаріша будівля у Волоському, але багатьом новобудовам  ще позмагатись із нею: товсті теплі стіни, величезні оновлені євро вікна, надійне опалення – у школі тепло, затишно. Хочеться привести кілька слів її випускників:«Школа – відчуття власного дому, комфортна, домашня…»…     Особливу енергетику Волоській школі дає і храмова цегла, і могутній Дніпро, води якого видно з вікон кожного класу.

Директорами школи в різні роки були  Щучко Андрій Пилипович, Наливайко Юрій Володимирович, Вербицька Ніна Федорівна,  Шерстюк Тамара Миколаївна, Луценко Анатолій Миколайович, Слепцов Юрій Володимирович, Дуденко Валентина Семенівна, Топал Руслан Олексійович, Семенов Євген Валерійович. Нині школу очолює Басенко Тетяна Іванівна.

Випускники школи - гідні громадяни України. Це артисти, кваліфіковані інженери, керівники, лікарі, вчителі, захисники рідної країни та просто гарні люди.

Під час літніх канікул у 2014 році школа стала тимчасовим притулком людям, які були змушені покинути свої домівки через бойові дії на Сході України.

За підтримки місцевої влади та громади школа була капітально відремонтована та наповнена новим обладнанням у 2015-2016 році та стала ще краще!

У 2018 році розпочалось будівництво нового корпусу школи. Та вже в 2020 році в сучасних кабінетах та спортивній залі навчаються учні нашої школи.

В 2021 році заклад змінив тип та назву на Комунальний заклад Волоський ліцей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Останні новини: