Велике будівництво

ериторія, на якій знаходився храм Преображення Господнього, підлягала затопленню в зв′язку з будівництвом ДніпроГЕСу. Церкву розібрали, а з її цегли побудували школу і лікарню.

Перших учнів школа прийняла у 1936 році. До школи ходили учні з віддалених сіл Звонецьке, Василівка. За спогадами старожилів, у селах Ракшівка, Майорка, Папуки і Дев’ятка були початкові школи, які розміщувалися у звичайних хатах.     Будувалася нова школа у старому центрі села на кручах Дніпра. Але у зв′язку з утворенням  Дніпровського водосховища води Дніпра повторно піднялись, затопивши кілька вулиць, і зараз школа знаходиться на самому березі річки.

Школа – найстаріша будівля у Волоському, але багатьом новобудовам  ще позмагатись із нею: товсті теплі стіни, величезні оновлені металопластикові вікна та новий дах, надійне опалення.

2016

Капітальний ремонт школи проведено у 2016 році за рахунок обласного бюджету. У будівлі  повністю замінили систему опалення та електричні мережі на нові, виконали внутрішнє утеплення стін. У кожному шкільному кабінеті замінили традиційні шпалери на пофарбовані  в кольори теплих відтінків стіни. Це оптимальний варіант декорування стін, який не порушує вологообмін та дає якісне покриття поверхні. 

На зміну дерев’яній підлозі облаштували покриття лінолеумом. Також в класах встановили рукомийники. 

Для комфортного робочого і навчального процесу традиційні дошки замінили на нові магнітні  для крейди та поряд встановили мультимедійні панелі. Разом з цим оновили і весь комплект шкільних меблів: стільці, парти, шафи, робочий стіл вчителя; окремо облаштували зручні гардеробні для верхнього одягу та  класні куточки.

Шкільні коридори стали комфортними та просторими за рахунок системи освітлення та вдало підібраної кольорової гами. На відміну від другого поверху, на  першому  покриття підлоги встановили з керамічної плитки, а біля входу в їдальню облаштували санвузол з рукомийниками та сушарками.   Сучасний ремонт і модернове матеріально- технічне оснащення перетворило Волоську школу в сучасний  навчальний заклад.

Особливу енергетику Волоській школі дає і храмова цегла, і могутній Дніпро, води якого видно з вікон кожного класу, і люди, які в ній працюють.  Першим директором був Щучко Андрій Пилипович (1936-1941 рр.). У 1941 р. від пішов на фронт. Під час війни школа не працювала. У ній був німецький штаб. Відновила роботу школа у 1946 році. І знову іі очолив Щучко А.П., який повернувся з фронту.

Директорами школи в різні роки були  Щучко Андрій Пилипович, Наливайко Юрій Володимирович, Вербицька Ніна Федорівна,  Шерстюк Тамара Миколаївна, Луценко Анатолій Миколайович, Слєпцов Юрій Володимирович, Дуденко Валентина Семенівна, Топал Руслан Олексійович, Семенов Євген Валерійович.  Нині школу очолює Басенко Тетяна Іванівна.

2020

В новому 2020 році Волоська школа засяяла новими барвами. Спільним коштом громади і обласного бюджету  у Волоській школі побудували новий корпус. Сюди  перенесли з вулиць вбиральні, відкрили лабораторії з хімії, біології та фізики. На першому поверсі розмістилися трудові коворкінги – це кабінети проведення уроків праці. Тут будуть плити, столи, все для кулінарії.

У другому кабінеті для праці буде все обладнання  для деревообробки.

Коворкінг тому, що ці приміщення будуть відкриті для молоді села, для занять у гуртках, для майстер класів.

У спортивному центрі кілька сервісів: велика спортивна зала, мала спортивна зала, роздягальні, душові, тренерська. У новобудові також чудова актова зала і обсерваторія.

Ідея і проект виникли під час дебатів, організованих фондом «Борисфен» за участі волоських дітей, батьків і вчителів. Це було восени 2016 року.

Цей корпус проектували кращі архітектори з урахуванням місцезнаходження і будівлі старого корпусу.

У новій триповерховій будівлі багато простору, великі вікна та утеплені за сучасними технологіями стіни. Корпуси між собою з’єднані спеціальним переходом. Для дітей з інвалідністю передбачили підйомник.
 Оформлення навчального закладу відповідає новим тенденціям – яскрава кольорова вчительська зона і нейтральна учнівська. Також обладнуються приміщення під дві майстерні – окремо для хлопців та дівчат. Обсерваторія має прозорий дах – купол.

На подвір’ї встановили чотири спортивні майданчики з тренажерами, біговими доріжками. Обладнали спеціальну зону для вивчення правил дорожнього руху  світлофорами, пішохідними переходами.  Територію навколо  школи замостили тротуарною плиткою, а проїжджу частину заасфальтували.

Сьогодні Волоська школа яскрава, затишна і модернова. Найстаріша і найкрасивіша будівля в селі, якій 85 років

Колектив вчителів під керівництвом директора Басенко Тетяни Іванівни разом з дітьми розробляє творчі проекти, танцює, співає, радіє успіхам, розділяє невдачі, досліджує славну історію свого краю.

Колектив

Волоська школа також має цікаві історії вчительських сімей і династій. Одна з них – сім’я Слєпцових. В ній обоє батьків і обоє дітей вчителі. Юрій Володимирович і Раїса Петрівна Слєпцови працюють в школі все життя. Приїхали у Волоське молодими педагогами у 1981 році після закінчення ХДУ. Ю. В. Слєпцов 16 років очолював школу. Раїса Петрівна – вчитель молодших класів,  а їх син Сергій Юрійович викладає інформатику у Волоській і Старокодацькій школі. Дочка Ольга Юріївна – вчитель біології в школі м. Дніпра.

Про випускниць Волоської школи,  які, отримавши педагогічну освіту, все життя працювали в ній вчителями, розповідає В. В. Кісуніна (вчитель математики): Безклуба (Наливайко) Галина Павлівна, Пікінер (Назаренко) Олена Іванівна і Черняк (Червона) Віра Василівна – три подруги, три колеги. Галина Павлівна та Віра Василівна вступили до Криворізького педінституту. Одна обрала фах філолога, інша- фізик і математик. Олена Іванівна атлетична і спортивна, тому вибрала фах вчителя фізкультури в місцевому технікумі. Олена Іванівна очолювала цікаву пошукову групу, яка відновила білі плями історії села часів Другої світової. Галина Павлівна працювала вчителем до 72 років і отримала звання Заслуженого вчителя України. Своїм ставленням до професії Віра Василівна надихнула не одного випускника обрати вчительський шлях. Так,  дочка Віри Василівни Кісуніна Валентина Володимирівна пішла стежкою мами і вже понад 30 років викладає математику в рідній школі.»

Ірина Григорівна Білоус з теплотою згадує своїх колег-філологів Наливайко Галину Павлівну і Топал Надію Оксентіївну. «Дуже ціную допомогу Надії Оксентіївни, яка певний час працювала завучем. Коли люди довго працюють разом, то стають уже родиною, а не просто колегами. У 2014 році, коли почалися сумнозвісні події в Криму і на Донбасі, Надія Оксентіївна була ініціатором волонтерського руху в шкільному колективі. Це об’єднало, згуртувало учнів, вчителів і батьків.»

Колектив традиційно збирає випускників і колег-ветеранів на шкільні ювілеї,  і всі бачать, як змінюється наша школа. Волоська школа – не тільки найстаріша будівля в селі. Вона найкрасивіша і найсучасніша. Більшість вчителів працює тут все життя,  а молоді є її випускниками. 

В критичний кадровий рік 2018-й в колектив прийшла досвідчена команда дніпрян на чолі з Тетяною Іванівною Басенко, яка принесла креативні ідеї і творчий досвід. І через кілька років стареньку школу вже не впізнати. Вона засяяла новими барвами і успішними результатами.