Освітні програми

ВСТУП

Відповідно до статті 1 Закону України «Про освіту» заклад загальної середньої освіти реалізує автономію, що означає право  суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, неза­леж­ності та відповідальності у прийнятті рішень щодо ака­деміч­них (освітніх), організаційних, кадрових та інших питань діяльності.

Освітня програма ЗЗСО є єдиним комплексом освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Основою для розроблення освітньої програми є стандарти освіти відповідного рівня.

Освітня програма містить:

• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;
• перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність;
• загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результатинавчання здобувачів освіти;
• структуру програми.

Термін реалізації: 2024-2025 роки

Структура програми:

І розділ Загальні положення.

ІІ розділ Початкова освіта.

ІІІ розділ Базова середня освіта

IV розділ Повна загальна середня освіта.

Vрозділ Дистанційне навчання

Кожна з них визначає:

1. Загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором, а також логічної послідовності їх вивчення.

2. Очікувані результати навчання учнів.

3. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

4. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

РОЗДІЛ І

Пояснювальна записка

1. 1. Призначення ЗЗСО та засоби його реалізації

Волоський ліцей у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, Статутом школи, іншими нормативно-правовими актами.

Організація здобуття освіти у закладі здійснюється за формами, визначеними законодавством України, наказами МОН України, статутом  ліцею: інституційна (денна), індивідуальна ( домашня (сімейна)).

Ліцей несе відповідальність перед собою, суспільством і державою за:

• Безпечні умови освітньої діяльності;
• Дотримання державних стандартів освіти;
• Дотримання фінансової дисципліни.

У відповідності до чинного законодавства заклад здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:

І  ступінь – початкова загальна освіта;

ІІ ступінь – базова загальна освіта;

ІІІ ступінь – середня (повна) загальна освіта.

Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних Типових освітніх програмах.

       Основними засобами досягнення мети, виконання завдань та реалізації призначення ліцею є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх  програм.

Освітні програми, реалізовані в ліцеї, спрямовані на:

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;
• виховання працьовитості, любові до природи;
• розвиток в учнів національної самосвідомості;
• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
• рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
• виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;
• формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення;
• роботу з обдарованими дітьми;

Головною метою ліцею  є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, тобто новий випускник.

       Головними завданнями є:

- забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;

- виховання громадянинаУкраїни;

- виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини;

- виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

- формування і розвиток соціально зрілої, творчо особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;

 - виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

 - розвиток особистості учня, його здібностей і обдаровань, наукового світогляду;

 - реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

- виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;

- генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості;

- створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

- оволодіння вчителями техніками дистанційного навчання;

- підтримка та розвиток здоров’язберігаючого освітнього середовища.

Освітній процес в ліцеї  є системою науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Освітня діяльність передбачає діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямовану на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Освітня діяльність  згідно Державних стандартів здійснюється на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів.

Особистісно зорієнтований підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні;

Компетентнісний підхід — спрямованість освітнього процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна.

Діяльнісний підхід в освіті - спрямованість освітнього процесу на розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь особистості, застосування теоретичних знань на практиці, формування здібностей до самоосвіти і командної роботи, успішну інтеграцію в соціум і професійну самореалізацію.

Освітня діяльність у закладі  спрямована на формування компетентностей здобувачів освіти, що є динамічною комбінацією знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначають здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Викладацька діяльність педагогів спрямована на формування знань,  компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей здобувачів освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер-клас, вебінар тощо), та яка провадиться педагогічним працівником, або іншою фізичною особою на основі відповідного трудового або цивільно-правового договору (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Діяльність педагогів  поєднує інтелектуальну, творчу діяльність педагогічного працівника спрямовану на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

  У навчальному закладі створені та функціонують: методична рада, методичне об’єднання класних керівників, творчі групи.

 Ефективному управлінню якості освітньої діяльності  сприяють система ІСУО та програма КУРС Школа.

1.2 Нормативно-правове забезпечення

Організація освітньої діяльності у закладах загальної середньої освіти у 2024/2025 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України:

• «Про освіту»,
• «Про повну загальну середню освіту»,
• Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р),
• Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688);
• Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392;
• Наказу МОН України від 12.08.2022 № 743-22 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів ЗЗСО»;
• Наказу МОН України від 12.08.2022 № 743-22 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів ЗЗСО»;
• Наказу МОН України від 08.10.2019 № 1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів ЗЗСО»;
• Наказу МОН України від 08.10.2019 № 1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів ЗЗСО»;
• Наказу МОН України 1120 від 09.08.2024 р. «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти» ;
• Наказу МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми ЗЗСО ІІ ступеня»;
• Наказу МОН України від 20.04.2018р. №408 «Про затвердження типової освітньої програми ЗЗСО ІІІ ступеня»;
• Наказу МОН України 1493 від 28.11.2019 р. «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» ;
• Наказу МОН України від 13.07.2021 №813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4-х класів ЗЗСО»;
• Наказу МОН України від 02.08.2024 №1093 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання»;
• Наказу МОН України від 19.08.2022 №1/9530-22 «Інструктивно- методичні рекомендацій щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних дисциплін у закладах середньої освіти у 2022/2023 навчальному»;
• Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі ЗСО , затвердженими наказом МОН України, молоді та спорту України від 13.04.2011 року №329»;
• Лист МОН України від 16.07.2021 року №1/9-362 «Деякі питання організації виховного процесу  у 2021-2022 н.р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок»;
• Санітарного регламенту для ЗЗСО , затвердженим наказом Міністерства охорони здоровя України від 25.09.2020 №2205;
• Постанови МОЗ від 26.08.2021 роаку №9 «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у звязку з поширенням  коронавірусної хвороби».
• Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.03.2022 №274 «Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні». 
• Наказ Міністерства освіти і науки України від 01.04.2022 №289 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти». 

                                          1.3 Напрямки реалізації

Згідно з  чинним законодавством організувати освітній процес відповідно до рівнів типових освітніх програм трьох ступенів навчання:

 І ступінь – початкова освіта тривалістю чотири роки;

 ІІ ступінь – базова середня освіта тривалістю п’ять років;

 ІІІ ступінь – повна середня освіта тривалістю два роки.

Для реалізації освітньої програми в організації освітнього процесу забезпечити:

• логічну послідовність вивчення предметів, що розкривається у відповідних навчальних програмах;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу, основними формами якого є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також рекомендованими формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо;
•  використання в освітньому процесі сучасних інноваційних технологій, систем (методик) навчання;
• науково-дослідницьку діяльність, участь у проектах;
• профільне спрямування навчання в старшій школі, що сформовано закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечення якісної його реалізації;
• роботу з обдарованими дітьми;

Для реалізації освітньої програми здійснити навчально-методичне забезпечення:

• Підручниками та навчальними посібниками, схваленими Міністерством освіти і науки України.
• Спрямувати освітній процес на задоволення потреб учнів у виборі програм навчання.
• Продовжувати запроваджувати в освітній процес  сучасні технології навчання, зокрема: проектні, інформаційно-комунікаційні, критичного мислення, інтерактивні технології, окремі освітні тренди.
• Враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення сформувати варіативну складову навчального плану, спрямувати її на підсилення предметів інваріантної складової, запровадження факультативів, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, розвивають індивідуальну орієнтованість особистості та формують її всебічний розвиток та на посилення вивчення предметів, які винесено для складання ЗНО.
• Реалізувати навчання за наскрізними лініями участь у проектах, позакласну  роботу і роботу гуртків.
• Забезпечити профільне спрямування старшої школи: 10-11-ті класи – профільних предметів «українська мова», «українська література» за рахунок додаткових годин варіативної складової.

1.4 Права та обов’язки здобувачів освіти

(ВИТЯГ ІЗ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ОСВІТУ» від 05.09.2017 ст.53)

Здобувачі освіти мають право на:

- навчання впродовж життя та академічну мобільність;

- індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, запропонованих освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання;

- якісні освітні послуги;

- справедливе та об’єктивне оцінювання результатів навчання;

- відзначення успіхів у своїй діяльності;

- свободу творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької, наукової і науково- технічної діяльності тощо;

- безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці;

- повагу людської гідності;

- захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти;

- користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів;

- доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі і науковій діяльності; доступ до інформаційнихресурсів і комунікацій, щовикористовуються в освітньомупроцесі і науковій діяльності; доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі і науковій діяльності;

- трудову діяльність у позанавчальний час;

- особисту або через своїх законних представників участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти;

- інші необхідні умови для здобуття освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами та соціально незахищених верств населення. 

Здобувачі освіти зобов’язані:

- виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягтир езультатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти;

- поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватись етичних норм;

- відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’яоточуючих, довкілля;

- дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг.    

Здобувач освіти має право:

1. На свободу думки, совісті й релігії, вільне вираження власних думок і переконань, свободу отримання інформації, на повагу людської гідності й захист від втручання в особисте життя.

2. Захист від економічної експлуатації та роботи, яка може бути перешкодою в отриманні освіти чи завдавати шкоди здоров’ю.    

3. Розвиток особистості, талантів, розумових і фізичних здібностей.

4. Захист від застосування методів фізичного й психічного насильства.

5. Отримання безкоштовної освіти відповідно до державних освітніх стандартів.

6. Додаткову безкоштовну допомогу вчителя в отриманні знань на спеціальних заняттях, передбачених графіком роботи школи й учителя

7. Навчання в межах державних освітніх стандартів за індивідуальними навчальними планами, у тому числі навчання вдома за медичними показниками, прискорений курс навчання.

8. Вільне відвідування заходів, не передбачених навчальним планом.

9. Вибір форми отримання освіти.

10. Переведення до іншого навчального закладу, що реалізуєосвітню програму відповідного рівня.

11. Отримання додаткових (у тому числі платних) освітніх послуг, що надаються відповідно до Статуту школи. Платні послуги можуть бути надані тільки за бажанням учня й тільки в межах основної освітньої діяльності, передбаченої державними освітніми стандартами.

12. Безкоштовне користування бібліотечно-інформаційними ресурсами школи. 

13. Добровільне залучення до праці. Учень не може бути знятий з уроків для виконання будь-яко їроботи, не пов’язаної з навчальним процесом.

14. Отримання оцінки виключно відповідно до своїх нань і вмінь.

15. Отримання інформації про поставлені оцінки, як за усні, так і за письмові відповіді. Конфіденційність інформації про оцінки за письмові роботи.

16. Об’єктивну оцінку своїх знань, роз’яснення підстав і критеріїв поставленої оцінки.

17. Апеляцію щодо об’єктивності виставлення оцінки за семестр, якщо він не згоден з нею.

18. Користування шкільним майном, яке повертається вчителю після закінчення занять у збереженому стані.

19. Відстоювання своїх поглядів і переконань при обговоренні спірних і неоднозначних питань у коректній формі. Виклад класному керівнику, психологу, директору школи, іншим вчителям своїх проблем і отримання від них допомоги, пояснень, відповідей.

20. Представлення школи на конкурсах, оглядах, змаганнях та інших заходах відповідно до своїх можливостей і вмінь.

21. Умови навчання, що гарантують охорону й зміцнення здоров’я.

22. Завчасне повідомлення про терміни й обсяги письмових контрольнихробіт, що проводяться відповідно до графіка.

23. Відсутність домашнього завдання на вихідні дня в 1 по 4 класи (крім читання художньої літератури), а також відсутність завдання на канікули для учнів усіх класів. 

24. Обсяг часу на виконання обов’язкової частини домашнього завдання, що не перевищує 50 % обсягу аудиторного навантаження з відповідного предмета.

25. Відпочинок у перервах між уроками й у канікулярний час, додаткові тижневік анікули у першому класі.

26. Участь у культурному житті школи, організованих у ній заходах, що відповідають її віку.

27. Відкрите висловлювання своєї думки, пропозицій про зміни в освітній діяльності, про якість освітнього процесу на Раді школи.

28. Участь в управлінні школою згіднозі Статутом. 

1.5 Принципи реалізації освітньої програми:

• забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
• забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;
• забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування;
• науковий характер освіти;
• цілісність і наступність системи освіти;
• прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;
• відповідальність закладу освіти  перед суспільством;
• інтеграція з ринком праці;
• нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями;
• свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти;
• гуманізм;
• демократизм;
• єдність навчання, виховання та розвитку;
• виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;
• формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення;
• формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;
• формування громадянської культури та культури демократії;
• формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля.

1.6 Структура 2024/2025 навчального року

Відповідно Закону України «Про освіту» 2024/2025 навчальний рік розпочинається 2 вересня святом «День знань», триває не менше 175 днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

Структура навчального року (тривалість навчальних занять, поділ на семестри та режим роботи) встановлюються навчальним закладом у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом.

Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менш як 30 календарних днів.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою (орієнтовно):

І семестр – з 02 вересня 2024 року до 29 грудня 2024 року,

ІІ семестр – з 13 січня 2025 року по 30 травня 2025 року.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули (орієнтовно):

• осінні - з 28.10.2024 по 01.11.2024 (7 днів);
• зимові-  з 30.12.2024 по 10.01.2025 (14 днів);
• весняні - з 24.03.2025 по 28.03.2025 (7 днів).
• Додаткові тижневі канікули для 1-х класів: 17.02-23.02.2025.
• Останній дзвоник: 30.05.2025.

Згідно зі статтею 34 Закону України «Про загальну середню освіту» відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію для учнів 4, 9 класів  проводиться державна підсумкова атестація, форму і терміни якої Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково. 

Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності від термінів проведення ДПА).

                  Передбачається можливість вносити зміни до термінів проведення канікул, початку та завершення навчальних семестрів з огляду на епідеміологічну ситуацію. Продовження навчання здобувачами освіти за більш безпечними для них формами (індивідуальною, дистанційною).

1.7 Особливості організації освітнього процесу

Режим роботи закладу

Заклад працює за п’ятиденним робочим тижнем, вихідні дні - субота і неділя.

Відповідно до Закону України «Про освіту» тривалість уроку в 1 класі становить 35 хвилин, в 2 – 4 -х класах - 40 хвилин, в 5 – 11класах – 30 хвилин синхронний режим, 15 хвилин асинхронний режим.

Крім уроків у закладі проводяться позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдарувань.

1.9 Контингент учнів  за класами

У закладі планується на 2024/2025 навчальний рік 10 класів, в яких будуть навчатися  155 учнів.

1.10 Навчальні плани

Навчальні плани на 2024/2025 навчальний рік розроблено на основі:

• для 1-2 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типової освітньої програми (наказ МОН від 08.10.2019 № 1272);
• для 3-4 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типової освітньої програми (наказ МОН від 08.10.2019 № 1273);
• для 5-7 класів складено за Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти II ступеня, затвердженою наказом МОН України від 08.09.2024 року №1120;
• для 8-9-х класів складено за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 року № 405;
• для 11-х класів – типової освітньої програми закладів загальної

середньої освіти ІІІ ступеня», затвердженої наказом МОН від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами,  внесеними наказом МОН від 31.03.2020 №464).

Варіативна складова Типових планів використовується на:

• збільшення кількості додаткових годин на вивчення окремих базових предметів;
• запровадження факультативів;
• проведення індивідуальних консультацій та групових занять.

Облік занять з базових предметів, індивідуальних консультацій та групових занять здійснюється на сторінках електонного класного журналу, відведених для цього предмета.

Облік індивідуальних консультацій та групових занять здійснюється на сторінках окремого журналу.

Факультативи та факультативні курси проводяться для окремих учнів та груп учнів. В окремому журналі зазначається склад групи, яка відвідує заняття, та ведеться облік відвідування. Оцінювання навчальних досягнень не здійснюється.

Детальний розподіл навчального навантаження окреслено у робочих навчальних планах закладу.

1.11 Форми організації освітнього процесу

Основною формою організації освітнього процесу є традиційний урок. Згідно Державних стандартів початкової, базової, повної загальної середньої освітирізні мають місце такі типи уроків:

• • • • • формування компетентностей;
        • розвитку компетентностей;
        • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
        • корекції основних компетентностей;
        • комбінований урок;

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, уроки-семінари, конференції, форуми, брифінги, інтерактивні та інтегровані уроки, ділові ігри, відео-уроки, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

При дистанційному навчанні застосовуються такі форми організації освітнього процесу, як конференції, консультації, віртуальні екскурсії, презентації.

                                                1.12  Порядок поділу класів на групи

При вивченні окремих предметів у закладі відповідно до (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти N 572 від 09.10.2002 наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 921 від17.08.2012 наказу Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016) класи діляться  на групи під час вивчення іноземної мови, трудового навчання за умови більше 27 учнів у класі та під час проведення практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі. Поділ на групи на вивчення інформатики у 7, 8 класах.

1.13 Використання літератури в освітньому процесі

В освітньому процесі закладу використовувати лише навчальну літературу, що має грифи Міністерства освіти і науки України («Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», «Схвалено для використання в освітньому процесі») або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах», ухваленийвідповідною комісією Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України. Перелік навчальної літератури постійно оновлюється і доступний на офіційному вебсайті Міністерства та на вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» . На вебсайті ІМЗО в розділі «Електронна бібліотека», крім електронних версій підручників, розміщені художні та науково-популярні видання серії «Шкільна бібліотека» для 5-6 класів закладів загальної середньої освіти .

1.14  Процеси розвитку, виховання і соціалізації в школі

Виховання учнів у закладі здійснюєтьсяпід час проведенняу років, у процесі позаурочної та позашкільної роботи. Цілі виховного процесу в закладі освіти визначаються на основі принципів, закладених у Конституції та законах України, інших нормативно-правових актах.

Основною метою у вихованні учнів у 2024/2025 навчальному році буде формування громадянина, патріота, інтелектуально розвиненої, духовно і морально зрілої особистістості, готової протистояти асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.

Весь освітній процес у школі зорієнтований на учня, розвиток його талантів, виховання на цінностях, цінностях загальнолюдських, цінностях поваги до іншої людини, цінностях любові до власної країни. Це пронизує весь зміст освіти і весь процес навчання. Виховання позитивних рис характеру та чеснот здійснюється через наскрізний досвід та зміст освіти.

Виховний процес, як наголошується в Концепції Нової української школи, має стати невід’ємною складовою всього освітнього процесу, проходячи наскрізно як через навчальні предмети, так і систему позакласної, позашкільної роботи. Пріоритетного значення в розбудові нової школи набуває завдання формувати в учнів систему загальнолюдських цінностей:

• морально-етичних – гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей;
• соціально-політичних– свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідноїмови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повагадо закону, солідарність, відповідальність.

Основні завдання виховної діяльності закладу освіти на 2024/2025 н.р. визначені Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року.

У роботі з учнями педагогічні працівники керуватимуться Основними орієнтирами виховання учнів 1-9, 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів України, у відповідності до наступних ключових напрямів:

• ціннісне ставлення до себе;
• ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей;
• ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;
• ціннісне ставлення до праці;
• ціннісне ставлення до природи;
• ціннісне ставлення до культури і мистецтва.

Серед основних завдань:

- вихонання основних людських цінностей: турботи, поваги, любові, співчуття, милосердя, відповідальності і т.д

- національно-патріотичне виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей,

- забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини,

-  формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу,

- підготовка учнів до свідомого вибору сфери життєдіяльності,

- підвищення відповідальності сім'ї за освіту і виховання дітей.

Протягом 2024/2025 навчального року планується підвищити рівень превентивної роботи. Пріоритетними формами і методами в роботі педагогічних працівників із означеної проблеми залишаються:

• впровадження просвітницької діяльності, спрямованої на формування негативного ставлення до протиправних діянь,
• проведення тижнів правових знань; використання інтерактивних педагогічних технологій на уроках основ правознавства та в позакласній діяльності;
• впровадження шкільного самоврядування в освітній процес;
• ужиття заходів, спрямованих на підвищення моральності в суспільстві, правової культури громадян, утвердження здорового способу життя;
• запобігання проявам екстремізму, расової та релігійної нетерпимості;
• впровадження нових педагогічних комунікацій між усіма учасниками освітнього процессу.

Важливою складовою частиною виховної роботи закладу освіти є учнівське самоврядування, яке є однією із умов залучення учнів до громадської діяльності. Самоврядування в закладі освіти має стати для учнів справжньою школою демократії, школою громадянського становлення підростаючого покоління.

Місія нової української школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками. І це стосується не лише пошуку нових форм роботи з дітьми, але й перегляду існуючої освітньої практики в контексті нової філософії роботи з сім'єю. Дана філософія значно більшою мірою відповідає запитам батьків і спочатку орієнтована на встановлення тісних контактів із родиною, плідну взаємодію з батьками учнів.

Тому сьогодні перед закладом освіти стоїть завдання щодо створення умов для активної взаємодії з батьками в освітній діяльності, підвищення їх батьківської компетенції. При організації роботи з батьками основна мета:

 - залучення сім'ї в єдиний освітній простір. Реалізовувати цю мету плануємо  через вирішення наступних завдань:

-    встановлення довірливих і партнерських відносин з батьками;

-    надання допомоги у вирішенні конкретних проблем;

- підвищення компетентності батьків у питаннях розвитку, освіти і виховання дітей.

У здійсненні виховного процесу мають ураховуватися такі організаційні орієнтири:

-   виховання не зводиться до окремих виховних занять;

-   до створення виховного середовища залучається весь колектив ліцею;

- учитель є взірцем людини вихованої, своїм прикладом він надихає і зацікавлює дитину;

- у плануванні діяльності враховуютьсяі ндивідуальні нахили і здібності кожної дитини, створюються належні умови для їх реалізації;

-   співробітництво з позашкільними закладами освіти;

-   активне залучення до співпраці психологів і соціальних педагогів;

-   налагодження постійного діалогу з батьківською спільнотою.

                                                1.18  Кадрове забезпечення

В закладі працюють 36 педагогічних працівники, з них:

Директор (1ст)

заступник з НВР (1ст.)

педагог-організатор (1 ст.)

бібліотекар (1 ст.)

вихователь на автобус (0.5 ст)

сестра медична (1 ст.)

РОЗДІЛ ІІ.

  ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ШКОЛИ І СТУПЕНЯ

2.1 Загальні положення

Тип навчального закладу - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Кількість класів – 4

Кількість учнів – 52

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних  особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

     Реалізація мети початкової освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як:

• визнання унікальності та обдарованості кожної дитини, що забезпечується рівним доступом до освіти, забороною будь-яких форм дискримінації або відокремлення дітей на основі попереднього відбору;
• цінність дитинства, що оберігається шляхом встановлення освітніх вимог, які відповідають віковим особливостям дитини, визнання прав дитини на навчання через діяльність, зокрема гру, обмеження обсягу домашніхзавдань для збільшення часу на рухову активність і творчість дитини;
• радість пізнання, що обумовлюється використанням в освітньому процесі дослідницької та проектноїдіяльності;
• розвиток вільної особистості шляхом підтримки самостійності, незалежного мислення, оптимізму та впевненості в собі;
• міцного здоров’я та добробуту, яких можливо досягти шляхом формування здорового способу життя і створення умов для гармонійного фізичного та психо-емоційного розвитку;
• забезпечення безпеки у результаті створення атмосфери довіри і взаємоповаги, перетворення школи на безпечне місце, де запобігають насильству і цькуванню, надають необхідну підтримку;
• утвердження людсько їгідності шляхом виховання чесності, відваги, наполегливості, доброти, здатності до співчуття і співпереживання, справедливості, поваги до прав людини (зокрема, права на життя, здоров’я, власність, свободу слова тощо);
• плекання любові до рідного краю та української культури, шанобливе ставлення до Української держави;
• формування активної громадянської позиції, відповідальності за своєжиття, розвиток громади та суспільства, збереження навколишнього світу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентризму і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічноїпослідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси; творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Освітня програма визначає:

-  загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів;

-   очікувані результати навчання учнів;

- пропонований зміст навчальних програм, якімають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

-  форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

-   вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмовов исловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано ояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролімови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прост івисловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійночи в груп і спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у житті громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічног оприродокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянинаУкраїни, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

У процесі реалізації Типової освітньої програми використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, враховують досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи,

Забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Програми інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для виконання.

Контроль та оцінювання навчальних досягнень

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, 3-4 класів - вербальному, формувальному та підсумковому рівневому оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчанняв ідповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можлив ірезультати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумковуа тестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу   якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початково ї освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

2.2 Нормативно правове забезпечення школи І рівня

- Державний стандарт початкової освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 87;

• Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко. 1-2 клас, затверджена наказом Міністерством освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1272;
• Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко. 3-4 клас, затверджена наказом Міністерством освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1273;
• Наказ МОН від 13.07.2021 року № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів ЗЗСО».

2.3 Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження:

• для учнів 1 класу  визначено 805 годин/навчальний рік,
• для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік,
•  для 3-х класів - 910 годин/навчальний рік,
• для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

2.4 Перелік освітніх галузей НУШ:

• Мовно-літературна, у тому числі:

•  Рідномовна освіта (українська мова та література;) (МОВ)
• Іншомовна освіта (ІНО)

• Математична (МАО)
• Природнича (ПРО)
• Технологічна (ТЕО)
• Інформатична (ІФО)
• Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)
• Громадянськата історична (ГІО)
•  Мистецька (МИО)
• Фізкультурна (ФІО)

2.5 Очікувані результати навчання  та компетентностей учнів

Освітня програма спрямована на реалізацію мети та завдань освітньої галузі, визначених у Державному стандарті початкової загальної освіти, що забезпечує формування у молодших школярів ключових компетентностей, які позначаються через уміння вчитися,здатність логічно міркувати, уміння критично мислити, готовність розв’язувати проблеми із застосовуванням досвіду практичної діяльності для вирішення повсякденних задач, уміння працювати в команді тощо. Крім того, навчання  в 1-4 класах сприятиме виробленню в учнів передумов самостійного пошуку й аналізу інформації,  фінансової грамотності та підприємницьких навичок.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична

його спрямованість. Тому доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

                                    2.6 Форми організації освітнього процесу

Типи уроків відповідно до Типової освітньої програми для ЗЗСО:

• Формування компетентностей
•  Розвитку компетентностей
•  Перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей
•  Корекція компетентностей
•  Комбінований урок 

Початкова освіта має такі цикли, як 1-2 і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, обумовлених готовністю до здобуття освіти.

У першому циклі (1-2 класи) організація освітнього процесу здійснюється із застосуванням діяльнісного підходу на інтегрованій основі з переважанням ігрових методів та на інтегровано-предметній основі у другому циклі (3-4 класи).

У 1 класі очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методик навчання:

•        дослідницькі,

•        інформаційні,

•        мистецькі проєкти,

•        сюжетно-рольові ігри,

•        інсценізації,

•        моделювання,

•        ситуаційні вправи,

•        екскурсії,

•        дитяче волонтерство тощо.

Основними формами організації освітнього процесу в 2-4 класах є:

•        різні типи уроку,

•        екскурсії,

•        віртуальні подорожі,

•        спектаклі,

•        квести, які вчитель організує в межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

2.7  Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття  відповідного рівня навчання

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Зарахування до початкової школи здійснюється відповідно до ПОРЯДКУ

зарахування, відрахування та переведенняучнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерстваосвіти і науки України № 367 від 16 квітня 2018 року.

Зарахування дітей перед початком і впродовж навчального року здійснюється виключно на вільні місця. Після зарахування дітей до закладу освіти їх розподіл між класами відбувається в межах нормативу наповнюваності класів, визначеного Законом України «Про загальну середню освіту».

Зарахування дитини з особливими освітніми потребами до інклюзивного чи спеціального класу (з його утворенням у разі відсутності) здійснюється на підставі доданого до заяви висновку про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (чи витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічноїконсультації).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

2.8 Навчальний план для 1-4 класів

Навчальний план для 1-4 класів створений на основі:

• Типової освітньої програми,розробленої під керівництвом Савченко. 1-2 клас, затвердженої наказом Міністерством освіти і наукиУкраїни від 08.10.2019 року № 1272;

• Типової освітньої програми,розробленої під керівництвом Савченко. 3-4 клас, затвердженої наказом Міністерством освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1273.
•  Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.
   

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-           дитиноцентрованості і природовідповідності;

-           узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-           науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-           наступності і перспективності навчання;

-           взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-      логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-           можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-           творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-           адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів  ключових компетентностей.

Робочий навчальний план для 1-4 класів

Інваріантний складник

Варіативний складник

2.9  Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• Кадрове забезпечення освітньої діяльності;

Освітній процес у 1-4-х класах здійснюватимуть педагоги з вищою освітою  за такими кваліфікаційними категоріями

• «спеціаліст»  - 1
• «спеціаліст ІІ категорії» - 1
• «спеціаліст І категорії» - 1
• «спеціаліст вищої категорії» - 3

• Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності – Державний стандарт, навчальні програми, підручники, які мають гриф МОН.
• Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності -

проведено ґрунтовну аналітичну та організаційну роботу з удосконалення матеріально-технічної бази закладу та створення комфортних умов для навчання учнів.Дизайн освітнього простору спрямований на розвиток дитини та мотивацію її до навчання. Навчальні приміщення закладу сучасні, теплі, комфортні та відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Організація освітнього простору навчального кабінету здійснюється через такі осередки:

• осередок навчально-пізнавальної діяльності;
• змінні тематичні осередки;
• осередок для гри;
• осередок художньо-творчої діяльності;
• осередок відпочинку;
• осередок учителя

Освітній простір організований так, що вчитель може спостерігати за діяльністюд дітей в усіх осередках, діти мають змогу безпечно переміщуватися і мають місце для зберігання особистих речей.

• Якість проведення навчальних занять – забезпечено відповідною матеріально-технічною базою, навчально-методичним забезпеченням; за якісне й вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність.
• Моніторинг досягнення  учнями результатів  навчання (компетентностей) – контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі  навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхі впоступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністрації закладу.

Упродовж навчання в початковій школі  здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню  відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному  виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів освіти у 1-2 класах підлягають вербальному формувальному оцінюванню, у 3-4-х класах формувальному та підсумковому оцінюванню.

• Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• Оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю формування компетентностей, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного

рівня педагогічних працівників.

2.10 Модель випускника початкової школи

Випускник НУШ – це особистість, яка усебічно розвинена, здатна до критичного мислення, це патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини, це інноватор, який здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.

Випускник початкових класів повинен мати якісні характеристики:

упевненість в собі, відчуття повноцінності, старанність, працелюбність, самостійність, дисциплінованість, мотивація досягнення успіху, повинен уміти слухати і чути, критично мислити і мати почуття самоконтролю. Опанувати навички навчальної діяльності, прості   навички самоконтролю навчальних дій, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

2.11 Перелік навчальних програм Нової української школи

РОЗДІЛ ІІІ.

   ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЛІЦЕЮ ІІ СТУПЕНЯ

3.1 Загальні положення

Тип навчального закладу – загальноосвітній ліцей

Кількість класів – 5

Кількість учнів – 91

3.2 Нормативно правове забезпечення

• Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392;
• Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 405 (7-9 класи);
• Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затверджена наказом МОН України від 09.08.2024 № 1120 (5-7 класи).

Освітня програма визначає:

• Загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення.
• Очікувані результати навчання учнів.
• Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

-   Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

3.3 Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9 класів ЗЗСО складає 5862.5 годин/навчальний рік:

- для 5 класів 1085 годин/навчальний рік;

- для 6 класів 1190 годин/навчальний рік;

- для 7 класів 1120 годин/навчальний рік;

- для 8 класів 1207,5 годин/навчальний рік;

- для 9 класів 1260 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (далі – Робочий навчальний план).

Освітня програма закладу, сформована на основі Типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його директор. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору учнями, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

Освітня програма закладу та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу (у разі його відсутності – на веб-сайті його засновника).

На основі освітньої програми закладу освіти, цей заклад складає та затверджує навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу.

 Річний навчальний план 5-7 класи на 2024/2025 н.р.

складено за Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затверджена наказом МОН України від 09.08.2024 № 1120 (5-7 класи).

Типовий навчальний план 5-7 класи на 2024/2025 н.р.

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ВОЛОСЬКОГО ЛІЦЕЮ

для 5-7 х класів з українською мовою навчання